зважуватися — [зва/жуватиес а] уйус а, уйеіс :а, уйеіц :а, уйуц :а … Орфоепічний словник української мови
зважуватися — 1 дієслово недоконаного виду визначати свою вагу; визначатися зважуватися 2 дієслово недоконаного виду насмілюватися … Орфографічний словник української мови
зважитися — I див. зважуватися I. II див. зважуватися II … Український тлумачний словник
важитися — жуся, жишся; наказ. сп. ва/жся; недок. 1) Визначати свою вагу, важити себе. 2) з інфін., перен. Насмілюватися щось робити, зважуватися на щось. 3) на кого. Замірятися, зазіхати. 4) Пас. до важити 3) … Український тлумачний словник
зважатися — див. зважуватися II … Український тлумачний словник
насмілюватися — ююся, юєшся, недок., насмі/литися, люся, лишся, док. Набиратися сміливості, зважуватися зробити що небудь … Український тлумачний словник
себе — наз. в. нема, одн. і мн., займ. зворотний. Вказує на спрямованість дії на самого виконавця дії, заміняючи за змістом особові займенники. •• Від се/бе від свого імені. У се/бе у своїй кімнаті, квартирі, у своєму будинку і т. ін. Бра/ти на се/бе що … Український тлумачний словник
сила — и, ж. 1) Здатність живих істот напруженням м язів робити фізичні рухи, виконувати різні дії; фізична енергія людини, тварини. || перев. мн. Фізична здатність або можливість робити, здійснювати що небудь. || Фізичний вплив, насильство. || Життєва… … Український тлумачний словник
тягти — і тягну/ти, тягну/, тя/гнеш; мин. ч. тяг, ла/, ло/ і тягну/в, ну/ла, ну/ло; недок. 1) перех. Ухопившись, тримаючись за що небудь, з силою переміщати в напрямку до себе або за собою. || Нести на собі чи в руках що небудь важке або великого розміру … Український тлумачний словник
наважитися — 1) = наважуватися (з інфін. переборюючи вагання і побоювання, набратися рішучости для здійснення якогось учинку), зважитися, зважуватися (на що і з інфін.), перемогтися, перемагатися (перев. без додатка), поважитися (з інфін.); відважитися,… … Словник синонімів української мови
